Як має звучати казка, в дитячих, музичних книгах?
Книги до 4 років | Книги від 4 років
Завантажити музику до дитячих книг
Як має звучати казка? У неї щебетливий голос мами? Чи, можливо, казка буркотливо усміхається з-під вуса як дідусь? Або ніжно шепоче, як бабуся над ліжечком? А може, твоя казка вирегочує на всю хату разом із татом? Чи котиться смішками-пересмішками між твоїх старших братиків і сестричок?!
І справа не лише в тому, що кожну книжечку супроводжує спеціальний диск, музика на якому чарівно поєднується з піснями дельфінів і китів, крижинок і рипучого снігу
І навіть не в золотистих нотках на сніжному тлі сторінок чи грайливому плюскотінні хвильок
І тоді не тільки ці чудові книжечки, а й весь великий світ довкола зазвучить для тебе чарівною музикою Людяності!
Серія «Музична казкотерапія для малят» створена молодою обдарованою казкаркою Катериною Єгорушкіною спільно з фаховим музикантом Стефаном Недерицею на засадах музичної казкотерапії. Відтак, книжки вирізняє не лише ошатне виконання, а й гармонійне поєднання тексту, музичного супроводу та ілюстрацій, вміло виконаних Поліною Родрігес і Марисею Рудською. Зображення, запропоновані ілюстраторами для цих специфічних видань, тонко передають наївність і соковитість справжнього «дитячого» малюнку, водночас, не втрачаючи «дорослої» багатозначності та нюансування образів і кольорів. Так само й музика, створена та дібрана для проекту, не просто звукове тло конкретної розповіді, а повноцінний художній простір, здатний самостійно творити настрій і ставати приводом до розмови чи фантазування.
Але й поза суто терапевтичним ефектом, засвідченим чималою кількістю вдячних читачів, казки К. Єгорушкіної привертають увагу рівнем свого художнього втілення. Насамперед, це справжні живі оповідки, які цікаво слухати, легко уявити та переповісти. Кожна така історія осяжна для дитини як за обсягом, так і за суттю та може бути прочитана/почута за один раз. Це напрочуд важливо, бо малеча любить завершувати розпочате, але ще не спроможна довго утримувати увагу. Тому саме такого типу книжечки не втомлюють, а навпаки приносять радість від нових знань, від можливості все зрозуміти самостійно та дослухати чи дочитати до кінця. А саме так формується любов до читання та пізнання, впевненість у власних силах.
Образи казок К. Єгорушкіної, як і природній світ «Я» малюка, народжуються шляхом пізнання оточуючого в процесі безпосереднього набуття досвіду героями. Так, у «Країні Сніговії» дівчинка-оповідач та її друг Кая не просто «проходять» ази нотної грамоти, а й розкривають одне одному (власне, одне завдяки одному) засновки становлення особистості та гармонійного існування світу. А в «Будиночку з води» хлопчику Ра випадає нагода вчитися у Школі Золотого Дельфіна аби знайти спільну мову зі світом довкола, який не вміє з ним розмовляти. Так само через взаємодію з іншими вчаться людяності й інші персонажі казок: Дельфінятко та Сніговичок, Чорнильний Чоловічок і навіть уже дорослі та мудрі Золотий Дельфін і Король-Соняшник.
Чому ж ця її дитинна певність у пануванні добра та справедливості не дратують і не видаються брехливим сюсюканням, а, навпаки, пробуджують у дорослому щемкий жаль за чимось найістотнішим, що хочеться зберегти хоча б у дітях?..
Гадаю тому, що авторка бачить і відтворює реальність під кутом зору, визначеним присутністю Віри, з якою ми всі приходимо у цей світ, сповнені очікувань і щастя. К. Єгорушкіна ніби затримує себе у тому стані гармонії та щирості, дитинності, й тим самим доводить читачеві (малому й дорослому), що не тільки можливо, а й життєво необхідно залишатися ось таким відкритим до світу і людей, віруючим у любов Божу, розлиту в світі й тобі, відданим Творенню.
0 комент.
Залиште коментар або відгук
(**) - обов'язково